ћ≈«ќ«ќ…—№ ј ≈–ј, мезозой (в≥д грец. мезо Ч середн≥й ≥ зой Ч житт¤) Ч четверта Їра геолог≥чноњ ≥стор≥њ «емл≥, що настала п≥сл¤ палеозойськоњ ери ≥ зм≥нилас¤ кайнозойською ерою.
“ривал≥сть ћ. е. обчислюЇтьс¤ приблизно у 160 млн. рок≥в. ѕод≥л¤Їтьс¤ вона на тр≥асовий пер≥од (225-193 млн. рок≥в тому) , юрський пер≥од (193-136 млн. р. тому) ≥ крейдовий пер≥од (136-64 млн. р. тому).  ожен з цих пер≥од≥в в≥дзначаЇтьс¤ своњми, властивими т≥льки йому ф≥з.-геогр. умовами, певним розпод≥лом мор¤ ≥ суш≥, а в межах останньоњ Ч г≥рських хребт≥в ≥ р≥внин, специф≥ч. краЇвидами, складом орган≥чного житт¤, проте збер≥гаЇ загальн≥ риси, характерн≥ дл¤ мезозою в ц≥лому. Ќаприк≥нц≥ палеозойськоњ ери завершуютьс¤ велик≥ горотворн≥ рухи в земн≥й кор≥, об'Їднан≥ п≥д назвою герцинських. ¬они зумовили р≥зк≥ зм≥ни ф≥з.-геогр. умов на «емл≥ ≥, в зв'¤зку з цим, значн≥ зм≥ни в склад≥ орган≥чного св≥ту.

“р≥асовий пер≥од (225-193 млн. рок≥в тому)

“р≥асовий пер≥од характеризуЇтьс¤ значним скороченн¤м загальноњ площ≥ платформених мор≥в. ¬еличевн≥ континенти того часу перетиналис¤ високими хребтами молодих г≥р.
Ќа р≥внинах в умовах жаркого

або м≥нливо вологого кл≥мату утворювались велик≥ площ≥ пустель ≥ нап≥впустель або низовини, вкрит≥ болотами та л≥сами. ѕро це св≥дчать потужн≥ товщ≥ континентальних червоних або строкатокол≥рних пор≥д та темнокол≥рних гум≥дних пор≥д (м≥сц¤ми вугленосних), ¤кими представлен≥ тр≥асов≥ в≥дклади ¤а багатьох д≥л¤нках земноњ кул≥ ≥ зокрема на територ≥њ ”крањни, вс¤ площа ¤коњ, за вин¤тком  риму та  арпат, ¤вл¤ла собою суход≥л.
” тр≥асовому пер≥од≥ надзвичайно розвинулис¤ рептил≥њ, при цьому не т≥льки сухопутн≥, але й пристосован≥ до житт¤ у вод≥ (≥хт≥озаври, мезозаври) ≥ пов≥тр≥ (птерозаври). ¬перше з'¤вилис¤ динозаври, черепахи, крокодили та ≥н рептил≥њ, а також перш≥ ссавц≥. «в≥розуб≥ ¤щери почали поступово вимирати, вже зТ¤вилис¤ њхн≥ нащадки Ч перш≥ ссавц≥ (аж до часу загибел≥ динозавр≥в вони будуть лишатис¤ др≥бними незам≥тними ≥стотами).
÷е була епоха архозавр≥в, спочатку вони вели водний спос≥б житт¤, ¤к сучасн≥ крокодили. « часом њхн≥ задн≥ к≥нц≥вки видовжилис¤. ÷е дало њм змогу перем≥ститис¤ на сушу, де вони стали пересуватис¤ на задн≥х ногах (масивний хв≥ст слугував опорою). “обто перш≥ динозаври були двоногими. ѕерший в≥домий з них Ч целоф≥с.
¬ тр≥асовому пер≥од зТ¤вилис¤ також лесотозаври, герреразаври, массоспондилюси, анх≥заври, гетеродонтозаври. ѕрозавроподи Ч платеозаври , мусзаври.

ёрський пер≥од (193-136 млн. рок≥в тому)

«а юрського пер≥оду велик≥ простори материк≥в зазнали опусканн¤ ≥ трансгрес≥њ в њхн≥ меж≥ мор¤. Ќаприк≥нц≥ цього пер≥оду море вкрило величезн≥ простори суходолу ¤к у п≥вн≥чн≥й, так ≥ у п≥вденн≥й п≥вкул¤х, причому на

територ≥њ ”крањни т≥льки ”крањнський кристал≥чний щит та ƒонецький кр¤ж були в цей час вище в≥д р≥вн¤ мор¤.
¬ юрському пер≥од≥ остаточно вимер р¤д груп тварин палеозою, виникла нова, характерна дл¤ мезозойськоњ ери група голкошк≥рих Ч неправильн≥ њжаки. ¬ морських басейнах розвинулись амон≥ти, белемн≥ти, на суходол≥ Ч рептил≥њ. Ќаприк≥нц≥ юрського пер≥оду зТ¤вл¤Їтьс¤ новий клас хребетних Ч птахи. —еред рослинного св≥ту продовжували панувати голонас≥нн≥.
ёрський пер≥од характеризувавс¤ теплим вологим кл≥матом, ¤кий спри¤в бурхливому розвитку деревноњ рослинност≥, про що св≥дчать потужн≥ товщ≥ вугленосних в≥дклад≥в юрського пер≥оду. ’оча в глибин≥ континент≥в де¤кий час збер≥галис¤ засушлив≥ умови. ¬нутр≥шн≥ райони ѕ≥вн≥чноњ јмерики залишалис¤ пустел¤ми ≥ динозаври, що там проживали, так≥ ¤к дилофозаври добре пристосувалис¤ до жари ≥ пилу.
Ќа п≥зньоюрський пер≥од припадаЇ розкв≥т л≥таючих ¤щер≥в птерозавр≥в. ¬ к≥нц≥ юрського пер≥оду довгохвост≥  птерозаври (рамфоринхи) остаточно вимерли.
ћорськ≥ води у юр≥ були значно тепл≥шими, ¤к тепер. ќкр≥м ≥хт≥озавр≥в мор¤ насел¤ли довгошињ плез≥озаври.  рокодили призвичањлис¤ до житт¤ в мор≥.
ёрський розв≥й рослинност≥ спри¤в розкв≥ту рослинноњдних завропод≥в Ч найб≥льших тварин за всю ≥стор≥ю «емл≥ (брах≥озавр, апатозавр, диплодок). ј також травоњдн≥, довол≥ ориг≥нальн≥ на вигл¤д стегозаври Ч вздовж хребта був розташований подв≥йний р¤д гр≥зного вигл¤ду пластин.
” юр≥ виникло багато двоногих хижих динозавр≥в теропод≥в, таких ¤к найрозповсюджен≥ш≥ юрськ≥ хижаки аллозаври, мегалозаври, цератозаври, орнотолести.
—аме у юрському пер≥од≥ зТ¤вилис¤ знаменит≥ археоптерикси Ч ≥стоти, ¤к≥ мали одночасно ознаки птах≥в ≥ рептил≥й. 
¬ к≥нц≥ цього пер≥оду в≥дбувались ≤нтенсивн≥ горотворн≥ рухи, ¤к≥ супроводились виходом з-п≥д р≥вн¤ мор¤ значноњ частини континент≥в.

 рейдовий пер≥од (136-64 млн. рок≥в тому)

ѕерша половина крейдового пер≥оду характеризуЇтьс¤ великим поширенн¤м в межах материк≥в м≥лководних мор≥в та заболочених низовин 2-а половина цього пер≥оду в≥дзначалась новою трансгрес≥Їю мор¤, в межах

¤кого в≥дклалис¤ потужн≥ верстви мергелю та крейди.
¬ межах ”крањни наприк≥нц≥ 1-њ половини крейдового пер≥оду море починаЇ знову захоплювати велик≥ простори. ћаксимальних розм≥р≥в воно дос¤гаЇ в 2-й половин≥ цього пер≥оду, в т 8 сеноманському та туронському в≥ках, т≥льки окрем≥ д≥л¤нки ”крањнського кристал≥чного щита та ƒонецького кр¤жа виступали над водою ¬ к≥нц≥ крейдового пер≥оду розпочалась нова, т. з. альп≥йська, фаза горотворенн¤, ¤ка в основному в≥дбувалась прот¤гом кайнозойськоњ ери. ¬ крейдовому пер≥од≥ серед рослин з'¤вл¤ютьс¤ покритонас≥нн≥ (≤снуЇ думка, що ютн≥њ з'¤вились наприк≥нц≥ тр≥асу), ¤к≥ дедал≥ набувають б≥льшого розвитку. —еред тварин з'¤пл¤ютьс¤ перш≥ плацентн≥ ссавц≥, а у вод≥ пан≥вне становище займають костист≥ риби.
Ќа початку крейдового пер≥оду збкр≥гавс¤ теплий ≥ мТ¤кий кл≥мат. Ќаприклад кл≥мат у јнтарктид≥ був приблизно таким, ¤к у сучасн≥й ¬еликобритан≥њ.
¬ заросл¤х хвощ≥в паслис¤ стада ≥гуанодон≥в ≥ г≥псолофодон≥в. Ѕар≥он≥кси ловили рибу у теплих р≥чках, що прот≥кали р≥внинами. Ќа п≥вноч≥ сучасного јфриканськкого континенту жили рослинноњдн≥ уранозаври з дивними УпарусамиФ на спинах.
ћ≥сц¤ми кл≥мат був засушливим. —еред чахлоњ, низькорослоњ нап≥впустельноњ рослинност≥ полювали стада хижих дейнон≥х≥в.
¬ крейдовому пер≥од≥ вимерли ≥хт≥озаври, њхню н≥шу зайн¤ли мозозаври (родич≥ сучасних ¤щ≥рок, з величезними крокодилопод≥бними т≥лами ≥ ластами зам≥сть к≥нц≥вок.
¬ п≥зн≥й крейд≥ кл≥мат став прохолодн≥ший, саме тод≥ почали складатис¤ кл≥матичн≥ зони сучасного типу. √оловними рослинами на суш≥ стали кв≥тков≥. Ћ≥си складали дерева майже сучасного типу. ѕроте трави ще не зТ¤вилис¤.
¬ засушливих районах сучасноњ ћонгол≥њ жили швидк≥ хиж≥ велосираптори та руйн≥вники гн≥зд ≥нших динозавр≥в ов≥раптори. Ќа територ≥њ сучасноњ  анади виходили на колективне н≥чне полюванн¤ швидк≥, ¤к блискавка др≥бн≥ троодони.
Ќа територ≥њ сучасних ѕ≥вн≥чноњ јмерики ≥ јзањ, ¤к≥ час в≥д часу були зТЇднан≥ мешкали качконос≥ динозаври, так≥ ¤к парозауралоф, а також г≥гантськ≥ хиж≥ динозаври тиранозаври, одн≥ з найб≥льших зижак≥в ¤к≥ будь-коли насел¤ли нашу планету. ¬ пустел¤х ѕ≥вн≥чноњ јфрики полював хижий сп≥нозавр. ¬ горах ѕ≥вн≥чноњ јмерики жили панцирн≥ рогат≥ динозаври трицератопси.

јвтор ≥ головний дизайнер ƒрапак ёр≥й.Copyright ©2005-2006 рр.